Біографія

Віктор Васильович Бондар народився 5 листопада 1975 року у сім’ї військового в м.Ленінград. Навчався в Київському суворовському військовому училищі (нині – Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна).

У 1997 році закінчив із відзнакою Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство». У 2004 році здобув другу вищу освіту в Національному технічному університеті «Київський політехнічний інститут» за спеціальністю «інформаційні управляючі системи та технології», аналітика комп’ютерних систем. Кандидат юридичних наук.

У 1993-1996 роках разом з партнером заснував і керував юридичною фірмою «Сталкер».

У 1996-1997 роках – радник з юридичних питань президента АТ «Фінансово-промислова група”Сігма”» (Харків).

У 1997-1999 роках – заступник директора ТОВ «Європейський фонд розвитку» (Харків).

У 1999-2000 роках – голова правління ВАТ «Донецький м’ясокомбінат».

З липня по вересень 2000 року – віце-президент ТОВ «Українські комунікації» (Київ).

У 2000-2005 роках – керівник Центру інформаційних ресурсів департаменту внутрішньої політики, заступник директора Департаменту зв’язків з Верховною Радою України, начальник управління стратегії розвитку інформаційних ресурсів та технологій Секретаріату Кабінету Міністрів України.

З червня по вересень 2005 року – в. о. першого заступника Міністра транспорту та зв’язку України.

З 28 вересня 2005 по 4 серпня 2006 міністр транспорту і зв’язку України. (Про своє призначення розповідав: «Вів переговори в Китаї, коли мені подзвонили (не буду говорити хто) і сказали: «Пропонуємо бути міністром. Так чи ні? Можемо дати дві години на роздуми». Я кажу: «Звичайно, так». Другий раз таке можуть і не запропонувати. Буду братися») Ставши міністром в 29 років, був наймолодшим членом уряду.

З вересня 2006 по вересень 2007 року – заступник глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги. Курирував питання регіональної політики та кадрів.

З вересня по грудень 2007 року – в. о. голови Дніпропетровської облдержадміністрації.

З грудня 2007 по 4 лютого 2010 року – голова Дніпропетровської облдержадміністрації.

З травня 2010 року по 15 березня 2011 року – заступник голови Державної митної служби України Ігоря Калєтніка.

17 березня 2011 призначений директором організаційно-розпорядчого департаменту митної служби України.

З 2012 р. – депутат Верховної Ради України. На виборах до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 пройшов як самовисуванець по мажоритарній системі по 191-му округу і став народним депутатом 7-го скликання. Був членом Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

На дострокових парламентських виборах 2014 року був повторно обраний до Верховної Ради по 191-му округу. У Раді увійшов до складу депутатської групи «Відродження», згодом Віктора було обрано головою політичної партії “Відродження”  та співголовою однойменної парламентської групи.

Розлучений, має четверо дітей.